Гінгівіт, причини і лікування. Симптоми гінгівіту

30 листопада, 2012


  • Гінгівіт, причини
  • Симптоми гінгівіту
  • Лікування гінгівіту


  • Гінгівіт, причини

    Гінгівіт – запалення ясен. Слово гінгівіт
    походить від латинського gingiva (десна) і закінчення «іт», зазвичай
    характеризуючого в медицині запальний процес. Причина, а точніше,
    причини розвитку гінгівіту вельми різноманітні. Їх можна умовно
    поділити на внутрішні і зовнішні.

    До внутрішніх причин відносять: зростання зубів (зростаючий зуб
    травмує ясна), нестача вітамінів (згадаємо про класичну зв’язку
    між цингою і вітаміном C), захворювання шлунково-кишкового тракту
    (Всі відділи травлення так чи інакше взаємозв’язані), зниження
    імунітету (для порожнини рота особливе значення має не тільки загальний, а й
    місцевий імунітет) і ін причини.

    Гінгівіт, причини і лікування. Симптоми гінгівіту
    До зовнішніх причин відносять вплив фізичних (травма,
    опік, променева дія), хімічних (вплив агресивних речовин),
    біологічних (інфекції) і медичних (ятрогенних) чинників. Частіше
    інших гінгівіти викликають зубний камінь, зубний наліт, куріння,
    хімічне роздратування, інфекція. Найбільш актуальні для дітей та
    дорослих саме інфекційні гінгівіти.

    У дітей вони найчастіше
    виникають при відсутності належної гігієни. Справа в тому, що місцева
    імунний захист до 7 років тільки формується, а повністю її
    формування закінчується лише до початку пубертатного періоду, тому
    навіть за відсутності хронічних запальних вогнищ ризик розвитку
    гінгівіту у дітей вищий. Ще вище він у дітей, що мають вогнище інфекції в
    вигляді карієсу. Саме безлічі нелікованих каріозних зубів – часта
    причина гінгівіту. Гінгівіти поширені також у дітей, страждаючих
    ревматизмом, туберкульозом, цукровим діабетом, хворобами печінки і
    жовчного міхура, нефропатіями і пр.

    Досить часто гінгівіт є симптомом якого-небудь
    місцевого або загального захворювання організму, але може зустрічатися і
    ізольовано.

    Зазвичай гінгівіт протікає без порушення цілісності
    зубодесневого з’єднання. Гінгівіт може бути поширеним, коли
    десна запалена на великому протязі (вражена вся ясна однієї щелепу
    або обох щелеп), і локалізованим (вражена десна на невеликому
    відрізку у одного або декількох зубів).

    За зовнішніми ознаками запалення виділяють катаральний,
    гіпертрофічний, виразковий та деякі інші (змішані) гінгівіти. За
    зовнішніми проявами (клінічній картині) виділяють гострий і хронічний
    гінгівіт.



    Симптоми гінгівіту

    Клініка гострого гінгівіту дає класичні
    ознаки запалення: набряк, почервоніння, місцеве збільшення температури
    ясен, хворобливість, порушення нормальної функції ясен. На цьому тлі
    спостерігається кровоточивість ясен і навіть їх виразка.

    Клініка хронічного гінгівіту не дає яскравої
    картини всіх ознак запалення. Майже завжди спостерігається гіперплазія
    (Розростання тканин) ясна, що призводить до часткового або повного
    покриттю коронки зуба. У нормі коронка повинна бути вільна.

    Важливо те, що гінгівіт досить часто є лише ознакою
    пародонтиту (запалення тканин, що оточують корінь зуба, кісткової тканини
    альвеоли і ясен) або пародонтозу (при цьому запалення виражене слабкіше,
    ніж деструктивні процеси). Справа в тому, що основні симптоми
    пародонтозу – гінгівіт, виділення гною з альвеол, освіта
    патологічного ясенної кишені, атрофія альвеолярного відростка
    щелепи, розвиток порушення прикусу.



    Лікування гінгівіту

    Лікування гінгівіту етіотропне, тобто спрямоване на усунення
    причини основного захворювання, що викликало гінгівіт. Застосовується
    переважно місцеве лікування, однак необхідно пам’ятати, що лікування
    хвороб інших органів також сприяє швидкому одужанню.
    Наприклад, якщо гінгівіт викликаний захворюванням шлунково-кишкового тракту,
    то лікування зводиться не тільки до санації порожнини рота, але і лікуванню
    основного захворювання. Крім того, слід оберігати ясна від травм.
    Наприклад, зуби при гінгівітах лікують консервативно, щоб не
    травмувати ясна. Самі ясна при цьому обробляють різними
    антисептиками та антибактеріальними препаратами (перекисом водню,
    розчином фурациліну, лізоциму та ін.) У разі підвищеної
    кровоточивості ясна обробляють марганцівкою, дубящими розчинами, в
    тому числі відварами трав. Іноді доводиться вдаватися до мазям і навіть
    ін’єкціям ліків.

    За матеріалами статті «Гінгівіт».

    Обговорити у спільнотах:

  • Гінгівіт
  • Пародонтоз
  • Періодонтит і пародонтит

  • Оставить комментарий

    Вы должны войти чтобы оставить комментарий.

    В категории : Здоров'я