Лікування ран

30 листопада, 2012


  • Допомога при пораненні
  • Лікування ран у домашніх умовах


  • Допомога при пораненні

    Рани бувають різані, рвано-забиті, колоті, вогнепальні, опікові, укушені. Крім того, в області грудної клітини та живота можуть бути непроникаючі та проникаючі рани в грудну або черевну порожнину (особливо небезпечні розташовані в цих місцях колоті рани). Укушені рани, як правило, погано гояться і небезпечні зараженням сказом.

    В основному поранення вимагають напрямки потерпілого в лікувальну установу. Лише невеликі поверхневі рани за наполяганням потерпілого можна лікувати в домашніх умовах.

    Як правило, при пораненні відзначається різної інтенсивності кровотеча. Тому, надаючи першу допомогу, в першу чергу, необхідно зупинити кровотечу.

    При артеріальній кровотечі кров яскрава, червона, виділяється пружною пульсацією струменя (фонтанує). У випадку сильної кровотечі на кисті або передпліччя, необхідно максимально зігнути ліктьовий суглоб; при кровотечі на стопі і гомілки – зігнути ногу в колінному суглобі (максимально). При артеріальній кровотечі на стегні – накласти джгут (закрутку) на ногу нижче паху; на плечі – джгут (закрутка) трохи нижче плечового суглоба.

    При венозній кровотечі кров витікає рівномірним струменем темного або майже чорного кольору. Для зупинки цього кровотечі достатньо максимально підняти кінцівку і накласти тугу (давить) пов’язку.

    Після зупинки кровотечі краї рани по можливості змастити розчином йоду або йодоната, або 1% розчином діамантового зеленого (зеленкою), прикрити рану марлевою серветкою або чистою ганчіркою і накласти пов’язку бинтом, шматком матерії, поясом і т.д.

    При наданні першої допомоги у випадках поранення категорично не можна:

  • Промивати рану;
  • Витягувати будь чужорідні тіла;
  • Класти в рану вату, змочену йодом.
  • В екстрених випадках можна просто взяти шматок щодо чистої матерії (носовичок, шматок сорочки і т.д.), покласти його в рану і міцно притиснути рукою, тримаючи так весь час транспортування до лікувального закладу.



    Лікування ран у домашніх умовах

    Ранку промити 3% розчином перекису водню, ретельно просушити стерильною серветкою, обробити краї рани йодом або зеленкою і стягнути, добре зблизивши краї рани, окремими вузькими смужками звичайного (не бактерицидної) лейкопластиру поперек рани. Проміжки між смужками обробляти щоденно 2-3 рази на день зеленкою. Оброблену таким чином рану краще тримати відкритою. На обличчі така наклейка повинна лежати 5-6 днів, в інших місцях 7-8 днів. У процесі лікування мочити рану не можна.

    Лікування ран На садна або невеликі опікові рани (при розриві пухирів або відшаруванні шкіри) добре накладати так звану тришарову пов’язку (три однакового розміру шматочка бинта або марлі, накладених один на інший) змочену розчином фурациліну (1 табл. фурациліну потовкти, залити невеликою кількістю гарячої води, розчинити і долити до півсклянки холодною водою). Таку пов’язку необхідно прибинтувати. Під цією пов’язкою рана добре підсихає і швидше заживає. Пов’язка, як правило, прісихает до рани і відкривати її не потрібно, вона сама буде відходити від рани по мірі її заживання. Якщо ж пов’язка мокне, необхідно на наступний день її поміняти, не відриваючи, а обрізаючи присохлі ділянки.

    Рани не люблять (а мікроби – навпаки) товстих пов’язок. Чим менше на рані перев’язувального матеріалу, тим краще і швидше вона заживе.

    Догляд за ранами зі швами. Виходячи з вищесказаного, такі рани краще взагалі тримати відкритими, обробляючи їх 2-3 рази на день розчином зеленки, аж до зняття швів.
    При цьому не можна рану мочити.

    Догляд за гнійними ранами. Гнійні мокнучі рани необхідно перев’язувати щодня, а іноді й кілька разів на день у міру намокання і забруднення пов’язки. У цьому періоді краще накладати пов’язки з розчином фурациліну і гіпертонічним розчином у співвідношенні 1:1, або з водорозчинними мазями (Левосин, левомиколь і т.д.). Дуже добре 2-3 рази на тиждень рану промивати: змочити рану теплим слабо-рожевим розчином марганцівки (якщо рана велика, опустити уражену частину тіла в ємність з розчином марганцівки); стерильною марлевою серветкою, намиленою господарським 72% милом (косметичне мило протипоказано через наявність у ньому парфумерних добавок, що викликають алергію), обережно промити ранову поверхню; потім змити мило новою порцією розчину марганцівки. Після цього рану просушити стерильною серветкою і накласти пов’язку з вищепереліченими медикаментами.

    Не можна накладати на відкриту рану пов’язку з маззю Вишневського!

    У періоді загоєння рани, коли вона вже не мокне, а починає з країв закриватися, мочити рану не можна, перев’язки роблять один раз в два-три дні і накладають пов’язки з жиророзчинними мазями, або солкосеріловую, актовегіновую мазь, винилин і т.д.

    У будь-яких сумнівних випадках обов’язково звертатися за консультацією до хірурга.

    За матеріалами статті «Догляд за хворими, які мають рани».


    Оставить комментарий

    Вы должны войти чтобы оставить комментарий.

    В категории : Здоров'я