Все про лобковому педикульозі

30 листопада, 2012


  • Лобкова воша під мікроскопом
  • Причини зараження лобковим педикульозом
  • Як розпізнати лобковий педикульоз
  • Діагностика та лікування лобкового педикульозу


  • Лобкова воша під мікроскопом

    Все про лобковому педикульозі Цей крихітний (всього 1-3 мм) жовто-сірий паразит під мікроскопом дуже схожий на маленького краба.

    Втім, лобкову воша можна побачити і неозброєним оком – маленька крупинка біля основи волосини.
    Найчастіше вона селиться в волосистих ділянках шкіри навколо статевих органів, але іноді може мешкати і під пахвами, на вусах, бороді, бровах і віях.
    Лобкові воші (площіци) малорухливі, розмножуються шляхом відкладання яєць-гнид (по три штуки в день), а харчуються виключно людською кров’ю (2-4 рази на день), випиваючи за один прийом до 0,001 мл. Середня тривалість життя лобкової воші – 24 дні.
    Причини зараження лобковим педикульозом


    Лобкові воші паразитують тільки на людині, заразитися ними від кішки або від морської свинки абсолютно неможливо. Як інші захворювання, що передаються статевим шляхом, лобкові воші зазвичай передаються при статевих контактах, коли комахи з одного партнера переповзають на іншого. Але якщо раптом виявилося, що ваш чудовий чоловік (або дружина) приніс додому цю нечисть, не варто поспішати звинувачувати його в зраді.


    Відомо, що воша, відчепившись від людини, живе не більше доби, а от її яйця зберігають життєздатність майже тиждень. Так що перенесення вошей міг запросто статися через рушник, постільну білизну і одяг. Відомі випадки зараження в лазні, басейні, солярії, і навіть при користуванні громадським туалетом.
    Як розпізнати лобковий педикульоз



    Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів. Перебравшись до нового хазяїна, лобкова воша клешнями-лапками міцно прикріплюється до лобкового волосу і починає облаштовувати свій побут. Для того, щоб добути їжу, вона хоботком проколює шкіру господаря. Слинні залози воші виробляють спеціальний фермент, який перетравлює кров і одночасно не дає їй згорнутися. Тому на місці укусів завжди залишаються синюшні сліди, які сверблять і сверблять.


    Відкладені яйця-гниди самка зміцнює на лобкових волоссі так, що змити їх водою неможливо. Через деякий час з цих яєць вилупляться нові воші.


    Якщо уважно придивитися до шкіри навколо геніталій, то на ній можна помітити сірувато-синюшні плями, які не зникають від натискання. Це сліди укусів лобкової воші. А якщо взяти лупу, то можна побачити і самих паразитів – буруваті точки біля основи волосини. Там же розташовуються білуваті гниди.


    Найбільш явна ознака зараження – свербіж в паху. Завшівевшій людина починає постійно свербіти, і на місці укусів з’являються ранки-расчеси.
    Діагностика та лікування лобкового педикульозу



    Найважливіше – не переплутати лобковий педикульоз з іншими, набагато більш серйозними статевими інфекціями. Правильніше за все поставить діагноз лікар-дерматовенеролог.


    Для того, щоб вилікуватися, звичайно, бажано звернутися за професійною допомогою до лікаря. Однак, якщо ви на 100% впевнені, що вас турбує саме лобкова воша, можете позбавитися від неї самі. Це дуже просто.


    Раніше цих комах труїли гасом, а заражені волосся виголювали. Сьогодні з’явилися більш ефективні методи: для економних – 10% або 5% сірчана мазь або мазь з бензилбензоату, для інших – «Ниттифор» або «Спрей-Пакс». Спосіб застосування описаний в інструкції.


    Після закінчення лікування всі натільну і постільну білизну потрібно замочити з відбілювачем або прокип’ятити, потім пропрасувати гарячою праскою. Пам’ятайте, що лікувати потрібно всіх статевих партнерів одночасно!



    За матеріалами статті «Лобкові воші (педикульоз)».




    Оставить комментарий

    Вы должны войти чтобы оставить комментарий.

    В категории : Здоров'я