Обструктивний бронхіт

30 листопада, 2012


  • Що таке обструктивний бронхіт
  • Симптоми та діагностика обструктивного бронхіту
  • Лікування обструктивного бронхіту


  • Що таке обструктивний бронхіт

    Обструктивний бронхіт є різновидом гострого бронхіту. Обструктивний бронхіт частіше викликається парагріппозних вірусів, респіраторно-синцитіальним вірусом, риновірусами, аденовірусами, рідше вірусом грипу та мікоплазмою пневмонії,
    вірусно-бактеріальними асоціаціями. Провідною ознакою
    захворювання є обструкція (звуження просвіту бронхів) дихальних шляхів, розвивається
    головним чином під впливом ГРВІ. Порушення бронхіальної прохідності
    обумовлено наявністю запального набухання та набряку слизової
    оболонки, потовщенням її, гіперпродукцією секрету залозами, скупченням у
    просвіті та на стінці бронхів слизових. Разом з
    тим можливий короткочасний слабо виражений рефлекторний спазм
    гладких м’язів бронхів внаслідок подразнення слизової
    оболонки.

    Проходження через звужені ділянки дихального тракту
    повітря, зустрічаючого опір своєму току, особливо на видиху,
    призводить до появи завихрень струменя повітря турбулентному руху,
    внаслідок чого утворюється «свистячий видих»,
    чутний на відстані.



    Симптоми та діагностика обструктивного бронхіту

    Обструктивний бронхіт Основними ознаками захворювання є
    галасливий утруднений видих, який супроводжується експіраторним (видихательним) свистом,
    участь в акті дихання допоміжної мускулатури. Температура
    субфебрильна (37-37,5), підйоми до високих цифр не характерні. Кашель сухий або
    вологий, частий, наполеглива, переважно ночами. Задишка носить експіраторний характер (утруднений видих). У маленьких дітей буває видих гучний,
    утруднений. У важких випадках відзначається розширення грудної клітки в
    передньо-верхніх відділах. У легких визначають коробковий
    відтінок звуку, також вислуховуються сухі свистячі та різнокаліберні
    вологі хрипи на великому протязі. Фізичні дані відрізняються
    великоюлабільністю. Характер хрипів в значній мірі змінюється
    після кашлю. Сухі свистячі хрипи можуть
    відчуватися пальпаторно або бути чутними на відстані. Задуха або
    відчуття недостатності повітря у дітей при цьому не виникає.
    Тривалість захворювання 7-10 днів, а при затяжному перебігу – 2-3
    нед.

    Для виявлення збудника проводять спеціальні
    дослідження: вірусологічне – метод імунофлюоресценції з
    відбитками зі слизової оболонки носа; серологічне – по наростанню
    титру антитіл в парних сироватках; бактеріологічне – використання
    для посіву мазків зі слизової оболонки гортані (забір матеріалу
    можливий через катетер). У крові виявляють лейкопенію (зменшення числа лейкоцитів в крові), зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфопенія (зменшення числа лімфоцитів у крові).

    На рентгенограмі виявляють
    підвищену прозорість легень, тіні бронхів і судин вузькі і відокремлені
    один від одного. В окремих випадках спостерігають поширене
    симетричне посилення прикореневого бронхо-судинного малюнка,
    тяжістость.

    Для відмінності обструктивного бронхіту від бронхіальної астми
    необхідно уточнити сімейну алергічну спадковість дитини
    (Аномалії конституції-діатез; атонічна алергія – харчова,
    медикаментозна і т. д.). У дітей раннього віку при вперше
    виниклому спастичному синдромі без анамнестичних даних буває
    важко поставити правильний діагноз. Слід врахувати, що бронхоспазм у
    розвитку обструктивного бронхіту не є провідним і носить минущий характер, не супроводжується еозинофілією (збільшення кількості еозинофілів в крові) і, як правило, не повторюється в подальшому. Для бронхіальної астми типові нападоподібне протягом із
    повторними епізодами бронхоспазму і задухи (іноді навіть без нашарування
    ГРВІ). Вносить ясність також диспансерне спостереження за
    такими дітьми.



    Лікування обструктивного бронхіту

    Для лікування верхніх дихальних
    шляхів та відновлення їх прохідності рекомендуються такі методи, як
    відсмоктування слизу електровідсмоктувачі або гумовим балончиком,
    постуральний дренаж, вібраційний масаж. Призначають відволікаючу
    терапію – гарячі ножні або загальні ванни. Рекомендуються тепле пиття,
    відхаркувальні мікстури на основі настоїв кореня алтея, іпекакуани,
    грудного збору, трави сенеги, термопсису, розчин амонію хлориду,
    нашатирно-анісові краплі та солі йоду. Для зменшення набряку слизової
    оболонки бронхів і бронхіол, а також для розрідження мокроти застосовують
    аерозольні інгаляції.

    Показана
    вітамінотерапія (аскорбінова кислота, піридоксин, кальцію пангамат,
    кокарбоксилаза) у вікових дозуваннях. Сульфаніламідні засоби та
    антибіотики рекомендуються при тяжкому перебігу і у дітей раннього
    віку при неможливості виключити бактеріальну пневмонію.
    Використовують також бактрим – дітям від 2 до т по 2 таблетки (дитячі) 2
    рази в день; від 5-12 років – по 4 таб 1-2 рази на день. Курс лікування 5-10
    днів. Для маленьких дітей використовувати суспензію бактрима. З профілактичною метою для попередження ускладнень антибіотики і сульфаніламідні засоби не застосовують.

    За матеріалами статті «Бронхіт».


    Оставить комментарий

    Вы должны войти чтобы оставить комментарий.

В категории : Здоров'я