Променева терапія раку. Наслідки променевої терапії

30 листопада, 2012


  • Променева терапія
  • Ускладнення променевої терапії у дорослих
  • Ускладнення променевої терапії у дітей


  • Променева терапія

    Променеву терапію можна застосовувати для зняття больового синдрому, викликаного зростанням пухлини або метастазами, наприклад, в кістках. При деяких пухлинах променева терапія призначається поряд з операцією і хіміотерапією.



    У деяких випадках променева терапія може призначатися профілактично без наявності явних ознак пухлинного росту, але коли є висока ймовірність поширення процесу в дану область. Прикладом може служити опромінення голови у хворих дрібноклітинний рак легені, коли ризик ураження головного мозку високий.



    Іонізуюче випромінювання поділяється на два основних типи:

  • фотони (рентгенівські й гамма промені)
  • опромінення частинками (електрони, протони, нейтрони, альфа частинки і бета частинки)
  • Деякі типи іонізуючого випромінювання володіють більшою енергією в порівнянні з іншими. Чим вище енергія випромінювання, тим глибше в тканини проникають промені. Для кожного конкретного хворого обирається свій метод променевого впливу.



    Найбільш частими типами опромінення є наступні:

  • Фотони високих енергій з радіоактивних джерел (кобальт, цезій) або лінійного прискорювача.
  • Пучки електронів для опромінення поверхнево розташованих пухлин.
  • Опромінення протонами – дозволяє ефективно впливати на глибоко розташовану пухлину, не пошкоджуючи тканини, через які вони проходять.
  • Опромінення нейтронами – застосовується для лікування пухлин голови, шиї та передміхурової залози.


  • Ускладнення променевої терапії у дорослих



    Променева терапія відноситься до місцевих видів лікування, тому побічні ефекти опромінення виникають, як правило, в області променевого впливу.

    Ранні променеві ушкодження можуть розвинутися через кілька днів або тижнів від початку терапії і можуть тривати протягом декількох тижнів після його завершення.



    Опромінення може викликати почервоніння, пігментацію і роздратування шкіри в області променевого впливу. Зазвичай більшість шкірних реакцій проходить після закінчення лікування, але іноді шкіра залишається більш темного кольору в порівнянні з нормальною шкірою.



    Променева терапія раку. Наслідки променевої терапії
    У хворих, які отримують променеву терапію на область голови та шиї, можуть наголошуватися почервоніння і подразнення слизової оболонки порожнини рота, сухість у роті, утруднення ковтання, зміна смакових відчуттів, нудота.

    Рідше виникають біль у вухах і припухлість. Опромінення волосистої частини голови супроводжується тимчасовим облисінням.



    При опроміненні області тазу нерідко з’являються нудота, блювота, розлади стільця, погіршення апетиту. У ряді випадків відзначаються симптоми подразнення слизової оболонки сечового міхура, що проявляється дискомфортом і прискореним сечовипусканням.



    Необхідно знати, що променева терапія може пошкодити плід, тому рекомендується уникати вагітності при проведенні опромінення на область тазу. Крім того, променева терапія може викликати припинення менструацій, а також свербіж, печіння і сухість у піхві.



    Опромінення у чоловіків може призвести до зменшення числа сперматозоїдів і зниження їх здатності до запліднення.



    Променева терапія на область грудної клітки може викликати утруднення або біль при ковтанні, кашель і задишку. Опромінення молочної залози або цій області може супроводжуватися почервонінням і пігментацією шкіри, болем та набряком тканин.



    Опромінення шлунка або інших органів живота нерідко призводить до нудоти, блювоти, рідкого стільця.




    У рідкісних випадках місцеве опромінення може впливати на кровотворення, приводячи до зниження числа лейкоцитів або тромбоцитів. Зазвичай це виникає при комбінованому застосуванні опромінення та хіміотерапії.



    Променева терапія нерідко викликає підвищену стомлюваність, яка може посилюватися в процесі опромінення. Важливо знати про те, що опромінення може супроводжуватися емоційними порушеннями у вигляді депресії, страху, дратівливості, почуття самотності і безнадії.

    Ці явища тимчасові і минають самостійно, проте в деяких випадках може знадобитися лікарська або психологічна допомога.



    Ускладнення променевої терапії у дітей



    Променеве лікування є одним з важливих компонентів лікування злоякісних пухлин у дітей. Специфіка дитячого організму та розвиток пухлинного процесу визначають ряд особливостей проведення променевої терапії та виникнення побічних реакцій і ускладнень.



    Променевий метод як самостійний рідко використовується у дітей. Зазвичай опромінення застосовується в наступних випадках:

  • Передопераційне опромінення з метою зменшення розмірів пухлини.
  • Післяопераційне опромінення, спрямоване на знищення пухлинних клітин після операції або при неповному (нерадикальних) видаленні пухлини.
  • Поєднання променевої терапії з хіміотерапією або операцією.
  • Переважна кількість злоякісних пухлин у дітей є високо чутливими до опромінення. До них відносяться: нефробластома (пухлина Вілмса), нейробластома, неходжкінська лімфома (лімфосаркома), рабдоміосаркома, саркома Юінга, хвороба Ходжкіна (лімфоранулематоз).

    Разом з тим, чутливість однієї і тієї ж пухлини в різних хворих до променевої терапії неоднакова. Це залежить від характеру росту пухлини, її розмірів, тривалості існування, супутніх захворювань та інших факторів.



    Проведення променевої терапії утруднено у маленьких дітей у зв’язку з необхідністю нерухомості хворого під час опромінення. Опромінення в таких випадках проводиться під час сну, як природного, так і викликаного застосуванням спеціальних засобів.



    Променева терапія раку. Наслідки променевої терапії Враховуючи високу чутливість дітей, особливо дітей молодшого віку, до радіації, великий обсяг опромінюваних тканин, важкість стану дитини, можна очікувати появу побічних ефектів. Променева терапія нерідко супроводжується нудотою і блювотою (при опроміненні живота та інших областей), як прояв загальної променевої реакції.



    Побічним проявом місцевого впливу опромінення можуть бути облисіння, ураження слизової оболонки порожнини рота (стоматит), розлади кишечника у вигляді рідкого стільця, особливо у дітей молодшого віку. Нерідко спостерігаються інші побічні реакції загального характеру (втрата апетиту, порушення сну) і погіршення показників крові (зниження числа лейкоцитів і еритроцитів).

    При досягненні значної сумарної дози опромінення можливі виражені місцеві шкірні реакції (почервоніння, мокнутие, свербіж, біль).



    Хіміопрепарати дактіноміцін, і адріаміцін підсилюють ураження шкіри і слизових оболонок; циклофосфамід у поєднанні з опроміненням нерідко призводить до циститу (запалення сечового міхура), а адріаміцін при опроміненні середостіння підсилює кардіотоксичність (ушкодження серцевого м’яза).



    З пізніх ускладнень променевої терапії слід зазначити атрофію шкіри, підшкірної клітковини і м’яких тканин, запустеваніе лімфатичних судин з розвитком набряків, уповільнення зростання і деформація кісток, вкорочення опроміненої кінцівки, асиметрія окремих ділянок тіла, остеопороз (розрідження кісткової тканини) і патологічні переломи.

    Можливо також поява рубцевих змін в легенях, ураження серцевого м’яза, катаракти та ін Важким наслідком променевої терапії через кілька років (2-10 і більше років) є розвиток другої злоякісної пухлини.


    Оставить комментарий

    Вы должны войти чтобы оставить комментарий.

В категории : Здоров'я