Стрептодермія у дітей

30 листопада, 2012


  • Поняття про стрептодермії у дітей
  • Основні симптоми ектіми
  • Методи лікування стрептодермії
  • Профілактика стрептодермії у дітей


  • Поняття про стрептодермії у дітей

    Стрептодермією називають групу шкірних захворювань, збудниками яких є стрептококові бактерії. Патогенна діяльність мікробів супроводжується утворенням на шкірі гнійних шелушащихся елементів округлої форми – фліктен, розмір яких може сильно варіюватися, іноді досягаючи декількох сантиметрів. Вони локалізуються переважно на обличчі, спині і нижніх кінцівках. Згодом на їх місці утворюються тимчасові депігментовані ділянки, які відрізняються за кольором. Зрідка на тлі зовнішніх симптомів з’являється невеликий свербіж, сухість шкіри, відзначається підвищення температури і збільшення лімфатичних вузлів.

    Зараження відбувається в результаті контакту з хворою людиною, тобто побутовим способом. Інкубаційний період (період від моменту зараження до появи перших симптомів) становить порядку одного тижня. Спочатку з’являються рожеві плями, далі, протягом декількох днів, відбувається їх переродження в гнійні пухирці. Залежно від характеру ураження епітеліальних тканин, виділяють поверхневу і глибоку форму хвороби. Перша отримала назву стрептококового імпетиго, а друга – звичайної ектіми. При імпетиго гнійні бульбашки швидко розкриваються і не залишають після себе косметичних дефектів.



    Основні симптоми ектіми

    Ектіма вражає глибокі шкірні шари і характеризується утворенням великих виразкових елементів, покритих щільною скоринкою, переважно на нижніх кінцівках. Після їхнього загоєння на шкірі залишаються помітні рубці. Для дифузного типу хвороби характерне ураження великих ділянок поверхні тіла, а для интертригинозного – локалізація гнійних вогнищ в шкірних складках. Інфекція може уразити здорову шкіру або приєднатися до вже наявного запального процесу. Відмінною особливістю стрептодермії є те, що придатки шкіри – волосся і нігті, не відчувають негативного впливу патогенної мікрофлори.

    Перебіг захворювання у дітей носить гострий або хронічний характер. При хронічній формі між рецидивами на місці гнійних пухирців формуються осередки лущення. Розвитку хронічної форми захворювання сприяє переохолодження чи перегрівання кінцівок, зниження загального імунітету, в результаті якого різко збільшується сприйнятливість шкірних покривів до інфекційних агентів. Нерідко це відбувається на тлі цукрового діабету або інших хронічних патологій.

    Поширенню стрептодермії сприяє як захоплення водними процедурами, так і нехтування правилами особистої гігієни, особливо при наявності шкірних мікротравм – укусів, порізів, расчесов. Певну роль у розвитку захворювання відіграє порушення процесів місцевого кровообігу, дисбаланс в шкірному обміні речовин. Хронічний перебіг хвороби сприяє підвищенню шкірної чутливості до патогенним мікроорганізмам, внаслідок чого у пацієнта може розвинутися більш важка шкірна хвороба – екзема.



    Методи лікування стрептодермії

    Стрептодермія у дітей При появі ознак захворювання слід негайно відвідати лікаря-дерматолога. Він без праці встановить наявність патології, грунтуючись на аналізі симптомів – рожевих плям або шелушащихся гнійних елементів. Лікування стрептодермії у дітей необхідно здійснювати під обов’язковим лікарським контролем.

    Досвідчений фахівець призначить найбільш ефективні та безпечні препарати з урахуванням індивідуальних особливостей дитини, можливої наявності підвищеної чутливості або непереносимості певних лікарських засобів.
    У разі поширеного ураження шкірних покривів рекомендується прийом сульфаніламідів або антибіотиків у вигляді таблеток, а також підшкірне введення антибактеріальних препаратів. Паралельно, особливо при хронічній формі хвороби, необхідно підвищувати захисні сили організму за допомогою спеціальних імуномодуляторів, вітамінів, аутогемотерапии, фізіопроцедур (ультрафіолет).

    При локальному поширенні гнійних вогнищ, як правило, буває досить місцевого лікування стрептодермії. У нього входить використання спеціальних антибактеріальних та протизапальних засобів на основі антибіотиків, до яких чутлива стрептококова мікрофлора, наприклад, еритроміцину. Гнійні бульбашки необхідно розкрити і накласти на це місце дезінфікуючу пов’язку, після підсихання ураженої ділянки показано застосування антисептичних мазей. Такий лікувальний курс займає близько тижня, в цей час протипоказані водні процедури, необхідна часта зміна білизни, пацієнт повинен мати індивідуальні предмети побуту.

    При виявленні захворювання необхідно ізолювати зараженої людини, особливо це актуально для дитячих колективів, в яких мають місце тісні особисті контакти – дитсадків і шкіл. Тому для запобігання поширення стрептококової інфекції її лікування краще проводити в умовах стаціонару. Прогноз зазвичай сприятливий, насамперед це стосується своєчасно розпочатої терапії гострих форм. Однак при хронічному перебігу хвороби на тлі важких патологій внутрішніх органів він може бути не настільки оптимістичним.



    Профілактика стрептодермії у дітей

    В якості профілактики захворювання у дітей рекомендується дотримання правил особистої гігієни, негайна антисептична обробка мікротравм шкіри – саден, порізів, укусів. Важливою обставиною є своєчасне лікування внутрішніх хвороб. Слід приділяти увагу здоровому способу життя – правильно і повноцінно харчуватися, більше бувати на свіжому повітрі. Для зміцнення імунітету необхідно регулярно проводити процедури загартовування, займатися спортом або нескладним фізичною працею.

    За матеріалами статті «Лікування стрептодермії»


    Оставить комментарий

    Вы должны войти чтобы оставить комментарий.

В категории : Здоров'я